UK – Остерігайтеся небезпек псевдо благодаті
Ми живемо в дивовижний час. Наш Господь Ісус по-справжньому відновлює Євангеліє благодаті, яке вперше було відкрите апостолу Павлу. За останнє десятиліття я мав величезний привілей читати безперервний потік свідчень і листів подяки, що надходили до нашого офісу від дорогоцінних людей, які отримали звільнення від найрізноманітніших залежностей — куріння, наркотиків, алкоголю й особливо порнографії.
Але ще більше я бачу, як реальні життя, реальні шлюби й реальні сім’ї переживають зміни, звільняючись від тяжкого тягаря провини й осуду та починають жити для слави Ісуса завдяки силі Його дивовижної благодаті. Благодать — це не рух, не вчення і не тема для вивчення. Благодать — це Особистість. Його ім’я — Ісус. Коли людина вірить у Господа і Спасителя Ісуса Христа та в те, що Він звершив на хресті, це змінює все.
Царювати над гріхом через благодать
Щоб зрозуміти Божу благодать, важливо розрізняти Старий Завіт закону і Новий Завіт благодаті. В Івана 1:17 написано: «Бо закон був даний через Мойсея, благодать же та істина з’явилися через Ісуса Христа». Закон був переданий через слугу; благодать і істина прийшли через Сина. Закон говорить про те, якою має бути людина; благодать відкриває, Хто є Бог. Буква вбиває, а Дух оживляє (2 Коринтян 3:6). Під законом Бог вимагає праведності від грішної, духовно немічної людини. Але під благодаттю Бог дарує праведність як подарунок. Усі, хто вірить в Ісуса і визнає Його своїм Господом і Спасителем, перебувають під Новим Завітом благодаті.
Проте багато віруючих сьогодні продовжують бути спантеличиними. Вони змішують закон і благодать, намагаючись водночас триматися за окремі елементи закону й деякі елементи благодаті у своєму християнському житті. Через це вони продовжують зазнавати поразки замість того, щоб царювати над силою гріха через надлишок благодаті й дар праведності.
«У Посланні до Римлян 5:17 ясно сказано, що “ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, запанують у житті”. Коли ми царюємо в житті, ми царюємо над гріхом, залежностями й усякою формою зла».
На щастя, сьогодні наш Господь Ісус відновлює чистоту Євангелія благодаті, і багато людей знаходять свободу від давніх залежностей та інших видів рабства. Люди з великою радістю свідчать, як Господь надприродно визволив їх від десятиліть наркотичної та сексуальної залежності, частих панічних атак і навіть багаторічної клінічної депресії. Інші пишуть, переповнені вдячністю, тому що Він відновив їхні шлюби, їхні стосунки з дітьми, які віддалилися, і зцілив їхні тіла, коли лікарі вже не давали жодної надії. І був один спільний знаменник, який привів усіх цих дорогоцінних людей від поразки до перемоги, від зламаності до проривів: кожен із них зустрівся з нашим Господом Ісусом і отримав одкровення про Його дивовижну благодать.
Викривлення у відновленні Божої істини
Проте важливо розуміти, що, як і під час будь-якого відновлення Божих істин в історії Церкви, сьогодні існують і викривлення, які з’являються паралельно з відновленням істини про благодать. Виникло багато суперечок, неточностей і хибних учень щодо справжньої дії благодаті, яку Бог звершує у Своїй Церкві та в житті людей. На жаль, є й ті, які викривляють істину про дивовижну Божу благодать, використовуючи «благодать» як виправдання для розпусного способу життя, що явно суперечить Божому Слову.
«Нам вкрай важливо не робити висновків про Божу благодать, спостерігаючи лише за небагатьма, хто зловживає нею, а самим досліджувати Боже Слово, щоб зрозуміти, яким насправді є первісне, справжнє Євангеліє благодаті».
Наша відповідальність як служителів, яким довірене Євангеліє, полягає не в тому, щоб відступати від істини Божої благодаті, а в тому, щоб уважно поставитися до настанови, яку апостол Павло дав Тимофієві. Він доручив своєму молодому учневі: «зміцнюйся в благодаті, що в Христі Ісусі» і «старайся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно подає слово істини» (2 Тимофія 2:1, 2 Тимофія 2:15).
Тому в цій статті я хотів би торкнутися деяких ключових викривлених і хибних вчень про благодать, які набули широкого поширення і ввели декого в оману. Ці псевдовчення про благодать також відбили в деяких пасторів і служителів бажання чути Євангеліє благодаті. Це дуже сумно, і моя молитва про те, щоб пастори й церковні лідери по всьому світу самі отримали точне одкровення і розуміння Доброї звістки, яка змінює життя і приводить людей до близьких стосунків із нашим Спасителем. Я молюся, щоб ми, як поставлені Богом пастирі для наших отар, не виносили суджень на основі вирваних із контексту цитат і чуток, а ретельно розбиралися, чому насправді навчає кожен проповідник благодаті, і уважно перевіряли це за Писанням.
Чи є благодать дозволом грішити?
Через зловживання і викривлені уявлення про справжнє вчення благодаті я нерідко чув, як люди попереджали інших: «Остерігайтеся цього небезпечного вчення про благодать, воно дає людям дозвіл грішити».
«Якщо ви чуєте якесь вчення про “благодать”, яке говорить вам, що грішити нормально, що можна жити, не зважаючи на Господа, і що гріх не має наслідків, моя порада — тікайте від такого вчення.
Ви зіткнулися з псевдо благодаттю. Справжня благодать навчає, що віруючі в Христа покликані жити свято, непорочно й бездоганно. Вона навчає, що гріх завжди приносить руйнівні наслідки і що лише силою Євангелія Ісуса Христа людина може бути звільнена від влади гріха. Звернімося до Тита 2:11–15:
Бо для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать; вона навчає нас, щоб відреклися безбожності й світських пожадань, жили чесно, праведно і побожно в теперішньому віці, очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл. Говори це і заохочуй, і викривай з усією владою, щоб тобою ніхто не нехтував.
Боже Слово абсолютно ясно говорить, що Божа благодать навчає нас відкидати безбожність і жити побожно. Тому остерігайтеся псевдо вчень про благодать, які суперечать Писанню.
Отже, як ми можемо дізнатися, що людина справді живе Божою благодаттю?
Ми дивимося на її життя.
Якщо хтось йде від своєї дружини до секретарки і при цьому говорить вам, що він “під благодаттю”, скажіть, що він не під благодаттю, а під обманом! Орієнтуйтеся на авторитет Божого Слова, а не на слова цієї людини. У Римлян 6:14 сказано: «Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю.». Якби ця людина справді жила під благодаттю, гріх не володів би нею. І ніхто, хто живе в гріху, не може виправдовувати свій гріх благодаттю, бо це повністю суперечить Святому Писанню.
«Справжня благодать — це не дозвіл грішити; це сила жити над владою гріха. Справжня благодать не знижує Божих святих стандартів і не виправдовує гріх; вона є відповіддю, яка дає людям силу жити славним життям, ревним до добрих діл».
Завжди будуть люди, які зловживають благодаттю, створюють суперечки хибними вченнями про благодать і живуть життям, яке не прославляє Господа. Але якою має бути наша реакція? Чи повинні ми ухилятися від проповіді й вчення про справжню Божу благодать через ці суперечки та зловживання? Звичайно ні. Сьогодні я закликаю вас словами з Послання до Тита: «Говори це і заохочуй, і викривай з усією владою, щоб тобою ніхто не нехтував.».
Іншими словами, не відступайте від проповіді Божої благодаті. Навпаки, нам слід ще більше утвердитися в проповіді справжнього Євангелія, яке навчає «відкинути безбожність і світські пожадливості» та «жити чесно, праведно і побожно в теперішньому віці». Що більше проповідується справжня благодать, то швидше зникнуть хибні вчення про неї.
Люди можуть вільно використовувати слово «благодать», називаючи себе «проповідниками благодаті», «служіннями благодаті» або «церквами благодаті». Але нам потрібно мати дух розрізнення. Саме по собі використання слова «благодать» ще не означає, що людина правильно і правдиво представляє Євангеліє благодаті. Перевіряйте все! Переконайтеся, що їхня позиція щодо гріха є ясною, тому що гріх руйнівний і завжди несе за собою багато тяжких наслідків.
Справжня благодать не скасовує моральних вимог Десяти заповідей
У хибних ученнях про благодать існує багато викривлених поглядів щодо Десяти заповідей. Але важливо розуміти, що справжня благодать навчає. що Десять заповідей — святі, справедливі й добрі. Справжнє вчення про благодать підтримує моральні чесноти, цінності та добродійності, виражені в Десяти заповідях. Їхні стандарти настільки досконалі, а святі вимоги настільки непохитні, що в Галатів 3:11 написано: «А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.». Виправдання перед Богом можливе лише через віру в Христа.
Десять заповідей — святі. Проблема ніколи не була в Десяти заповідях або в досконалому Божому законі.
«Проблема завжди полягала в нездатності недосконалої людини виконати досконалий Божий закон».
За умовами завіту Мойсея, якщо ви дотримувались Божого закону — ви були благословенні. Але якщо не дотримувалися — перебували під прокляттям, осудом і смертним вироком, що висів над вами.
Правда у тому, що в Старому Завіті ніхто не міг виконати закон повністю. Саме тому невдовзі після дарування закону Бог установив жертвоприношення тварин, щоб прокляття, осуд і смертний вирок людини могли бути перенесені на жертовного бика або ягня. Це прообраз Ісуса на хресті! Коли Іван Хреститель побачив Господа Ісуса на березі Йордану, він сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу» (Івана 1:29). Навіть у законі ми бачимо, що єдина надія людини на праведність перед Богом раз і назавжди — це Христос. Справжнє вчення про благодать високо цінує моральну чистоту закону. Але водночас ясно показує, що ніхто не може бути виправданий дотриманням Десяти заповідей, щоб ми усвідомили свою потребу в Христі.
Справжня благодать приводить до того, що ви перевершуєте виконання закону
За 1 500 років, що Божий народ жив під законом, жодна людина (окрім нашого Господа Ісуса) не змогла повністю виконати Десять заповідей і бути виправданою. Уважно прочитайте те, що я далі скажу. Коли ми переживаємо любов нашого Господа Ісуса під благодаттю, ми зрештою виконуємо закон! Під істинною благодаттю ми стаємо святими. Благодать народжує в нас справжню святість! Як апостол Павло сміливо сказав: «Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.» (Римлян 13:10).
«Коли любов Ісуса в нас, ми неминуче виконуємо закон. Коли наші серця переповнені Божою благодаттю і милістю, у нас зникає бажання чинити перелюб, убивати, лжесвідчити або бажати чужого».
Ми отримуємо силу любити ближніх, як самих себе. Звідки приходить ця сила? Із того, що ми глибоко вкорінені й утверджені в Божій благодаті. Ми здатні любити, тому що Він перший полюбив нас (див. 1 Івана 4:19).
Істина полягає в тому, що коли Божий народ перебуває під благодаттю, він не лише виконує букву закону, але й перевершує її, проходить ще одну милю. Закон забороняє перелюб, і є люди, які зовні можуть виконувати букву закону й не чинити перелюбу. Але всередині вони не мають любові до свого подружжя. Благодать усе змінює. Благодать не зупиняється на поверхні, вона йде глибше і навчає чоловіка любити свою дружину так, як Христос полюбив Церкву.
Так само закон може наказувати не бажати чужого, але він не здатний зробити нас радісними деятелями. І знову Божа благодать іде далі поверхневого і перетворює наше жадібне серце на любляче, співчутливе й щедре. Згадайте історію Закхея з 19-го розділу Євангелія від Луки. Йому не було дано жодної заповіді. Але коли любов і благодать нашого Господа Ісуса торкнулися його серця, жадібний і корумпований збирач податків сам захотів віддати половину свого майна бідним і повернути вчетверо всім, у кого взяв зайве. Любов до грошей померла, коли в його життя прийшла любов Ісуса.
І навпаки, багатий юнак із 18-го розділу Євангелія від Луки прийшов до нашого Господа Ісуса, вихваляючись тим, що виконав усі заповіді. Ймовірно, він очікував, що Ісус похвалить його за послух Законові, і почувався дуже впевнено. Але зверніть увагу, що сказав йому Ісус. Замість похвали Він сказав: «Одного ще бракує тобі» (див. Луки 18:22). Бачите, щоразу, коли ми вихваляємося своєю здатністю виправдатися через Закон, Господь покаже нам ту сферу, де нас недостатньо. Він сказав юнакові продати все, що той мав, роздати вбогим і йти за Ним. Ісус торкнувся найпершої заповіді: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною» (навіть грошей). І що сталося? Багатий юнак відійшов засмучений. Він не зміг віддати навіть одного долара! Я вірю, що Святий Дух розмістив ці дві історії поруч — у 18-му та 19-му розділах Євангелія від Луки, щоб показати нам, до чого приводить вихваляння Законом і що звершує сила безумовної благодаті Господа в людському житті.
Переходьте від слави до слави без завіси Закону
Божа благодать не виступає проти досконалого й славного Закону Десяти Заповідей. Більше того, апостол Павло каже: «Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком» (Римлян 7:22). Проте далі він говорить: «Та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх» (Римлян 7:23). Бачите? Божий Закон святий, праведний і добрий, але він не має сили зробити вас святими, праведними й добрими. Послухайте, що Павло говорить у 7-му розділі Послання до римлян:
«Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай. Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь. Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.»
— Римлян 7:7–8, 12–14
Павло навчає нас, що коли досконалий Божий Закон поєднується з тілом (гріховною природою), результатом не стає святість. Як описує Павло, наслідком стає життя, над яким панують гріх, осуд і смерть. У людському тілі не живе нічого доброго, і доки ми перебуваємо в цьому смертному тілі, гріховна природа продовжуватиме діяти. Але хвала нашому Господу Ісусу Христу — це не означає, що все має закінчитись відчаєм і безнадією. Завдяки тому, що Ісус звершив на хресті, завіса може бути знята, і ми можемо споглядати Ісуса обличчям до обличчя та перетворюватись від слави до слави:
«Бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.
Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.»
— 2 Коринтян 3:11, 14, 18
З Божого Слова ясно видно, що Закон пробуджує нашу гріховну природу, тоді як благодать приносить справжню святість. Святість — це ставати дедалі більше подібними до Ісуса, і це відбувається тоді, коли завіса Закону знята. Коли завіса прибрана, ми бачимо нашого прекрасного Спасителя обличчям до обличчя, і Його славна благодать перетворює нас від слави до слави. Славне Євангеліє благодаті завжди народжує славне життя. Коли ми дивимось на Ісуса, ми зростаємо від слави до слави й сяємо як свідчення Господньої доброти та моральної досконалості.
Благодать не означає автоматичного спасіння для всіх
Коли наш Господь Ісус помер на Голгофі, Він Своєю єдиною жертвою на хресті поніс усі гріхи людства. Він узяв на Себе суд, покарання та осуд за кожен гріх. Такою є цінність однієї Людини — Ісуса. Він став платою за всі наші гріхи.
Але чи означає це, що всі автоматично прощені й спасенні?
Звісно, ні! Хоча гріхи всіх людей були спокутувані на Голгофі, кожна людина має особисто прийняти рішення отримати прощення своїх гріхів, прийнявши Ісуса як свого Господа і Спасителя. Будь-яке так зване «вчення про благодать», яке стверджує протилежне, є хибним ученням. Немає іншого шляху до спасіння, окрім Ісуса та Його пролитої крові. Подивіться, що говорить Боже Слово:
«Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння. Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений. Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений.»
— Римлян 10:9–13
Писання абсолютно чітко пояснює, як людина народжується згори у Христі. Щоб отримати спасіння, необхідно устами визнавати Ісуса своїм Господом і серцем вірити, що Бог воскресив Його з мертвих.
Тому якщо якийсь учитель «благодаті» говорить вам, що для спасіння не потрібно приймати Ісуса як свого Господа і Спасителя, або що існують «інші шляхи», — така людина навчає всупереч Писанню.
Ісус — єдиний шлях. Немає спасіння без Ісуса. Немає прощення без очищувальної крові Ісуса. Немає впевненості в повному прощенні всіх наших гріхів без воскресіння Ісуса. Спасіння — лише в Ісусі й ні в кому іншому!
Мені також доводилося чути про лжевчителів благодаті, які стверджують, що всі — навіть сатана та його занепалі ангели — одного дня в майбутніх віках отримають спасіння. Через це вони також навчають, що пекла як реального місця вічного покарання не існує. Такі люди впадають у крайність, наголошуючи лише на Божій любові та повністю ігноруючи Його праведність і суд. Вони відмовляються вірити тому, чого Писання ясно навчає про вічне покарання невіруючих у пеклі. Це не Євангеліє благодаті.
Лише наші минулі гріхи прощені?
Повертаючись до теми прощення гріхів, істинне Євангеліє говорить нам, що в той момент, коли ми приймаємо Ісуса у своє серце та визнаємо Його своїм Господом і Спасителем, усі наші гріхи — минулі, теперішні та майбутні — прощені. Щоб зрозуміти повноту прощення гріхів, потрібно усвідомити цінність Особистості, Яка принесла Себе в жертву на хресті заради нас. Лише Ісус, тому що Він був безгрішним Божим Сином, Своєю єдиною жертвою міг заплатити за кожен гріх кожної людини, яка будь-коли жила на землі.
Проте існують вчення, які стверджують, що коли ми приймаємо Ісуса, нам прощаються лише минулі гріхи, а майбутні гріхи прощаються лише тоді, коли ми визнаємо їх і просимо в Бога прощення. Це прямо суперечить Писанню, як ми побачимо далі.
В посланні до Ефесян 1:7 написано: «Що маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його.». У грецькому оригіналі дієслово «маємо» стоїть у теперішньому часі, що вказує на безперервну дію. Це означає, що ми постійно маємо прощення гріхів, включно з кожним гріхом, який коли-небудь вчинимо в майбутньому.
У 1 Івана 2:12 написано: «Пишу вам, діти, бо прощені вам гріхи ради Ймення Його». Тут використано грецький доконаний час для слова «прощені», що означає завершену в минулому дію, результат якої триває в теперішньому. Це означає, що Боже прощення діє для нас зараз і поширюється в майбутнє.
Дозвольте навести ще один зрозумілий уривок з Писання, який стверджує, що всі наші гріхи, включно з майбутніми, прощені:
«І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті.»
— До Колосян 2:13–14
Ісус простив всі наші гріхи. Слово «усі» в цьому уривку — грецьке слово pas, що означає «кожен, усякий, усе без винятку, вся повнота того, про що йдеться». Воно означає «все», «будь-яке», «кожне», «повністю». Тобто «усі» справді означає усі.
Боже прощення охоплює кожен гріх — минулий, теперішній і майбутній! Коли ми прийняли Господа Ісуса як свого Спасителя, ми отримали повне й досконале прощення всіх наших гріхів.
Наша роль як Божих служителів — давати людям тверду впевненість у спасінні та прощенні, яке є у Христі. А не проповідувати змішане послання, яке сіє в їхніх серцях невпевненість і сумніви, залишаючи їх розмірковувати, чи справді вони прощені та чи завершена справа їхнього Спасителя на хресті. Впевненість у спасінні та повне прощення гріхів — це основа Доброї Звістки, яку ми проповідуємо. Запевняю вас, що одкровення про Боже прощення не веде до розпусного життя. Сам Ісус сказав, що той, кому багато прощено, багато любить. А той, кому мало прощено (хоча насправді таких людей не існує, бо всім нам прощено багато), або, точніше, той, хто думає, що йому мало прощено, любитиме Його мало.
Моя молитва полягає в тому, щоб кожен, хто чує, як ми проповідуємо істинне Євангеліє благодаті, почув, наскільки повним є Боже прощення для тих, хто приймає Його Сина, Ісуса Христа. Це неодмінно приведе їх до ще більшої любові до Ісуса та принесе в їхнє життя хвалу, честь і славу Йому.
А як же бути з визнанням гріхів?
Коли я проповідую, що всі наші гріхи прощені й що ми перебуваємо під постійним потоком всезцілювальної та всеочисної крові Ісуса, мене часто запитують: «А як же визнання гріхів, про яке йдеться в 1 Івана 1:9?» У цьому вірші чітко сказано: «Коли ми визнаємо гріхи свої, то Він, вірний та праведний, щоб простити нам гріхи та очистити нас від усякої неправди». Хіба нам не потрібно визнавати свої гріхи, щоб отримати прощення й очищення від усякої неправди?
Друже, перед вами людина, яка пройшла весь шлях традиційного розуміння цього вірша. Будучи молодим чоловіком, який щиро прагнув жити святим життям і догоджати Богові, після того як я почув це вчення, я почав постійно визнавати свої гріхи. Я не хотів прожити жодної хвилини, не будучи «правим перед Богом». Тому щойно в моїй голові з’являлась неправильна думка, я негайно визнавав цей гріх. Я прикривав рот рукою й пошепки молився, навіть якщо перебував посеред футбольного матчу з друзями!
Звісно, для моїх друзів це виглядало дивно. Мене також дивувало, чому мої друзі-християни не визнають свої гріхи так само, як я. Чому вони не настільки серйозно ставляться до бажання бути на сто відсотків правими перед Богом?
Постійне й безперервне визнання гріхів зробило мене надзвичайно зосередженим на гріху. Я став настільки чутливим до кожної негативної думки, що в певний момент повірив, ніби для моїх гріхів більше немає прощення. Я навіть почав думати, що втратив спасіння і йду до пекла! Ворог скористався моєю нав’язливою потребою визнавати кожен гріх і тримав мене під постійним осудом. Тиск став настільки сильним, що я відчував, ніби ось-ось збожеволію.
Я докладно ділюся своїм минулим досвідом щодо 1 Івана 1:9 та справжнім змістом цього вірша в книзі «Незаслужена благодать». Тому тут дозвольте лише коротко пояснити суть.
- Перша глава Першого послання Івана була написана не віруючим, а гностикам, які не вірили, що Ісус прийшов у тілі. Саме тому вступ цього послання виглядає незвично для апостола Івана. У ньому немає привітання віруючим, як ми бачимо в другому та третьому посланнях. Натомість апостол Іван починає своє перше послання прямим зверненням до серйозної єресі гностиків: «Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали й чого торкалися наші руки…» (1 Івана 1:1) Іван говорив їм, що Ісус справді прийшов у тілі, тому що він та інші учні чули Його, бачили Його й торкались Його.
- І лише в другій главі Першого послання Івана вперше з’являється звернення «Діточки мої», що показує: починаючи з цієї глави апостол Іван вже звертається до віруючих.
- Гностики також стверджували, що не мають гріха. Тому апостол Іван говорив їм, що якщо вони визнають свої гріхи, Бог простить їх і очистить від усякої неправди (1 Івана 1:8–9).
- Перші християни не мали Першого послання Івана приблизно п’ятдесят років, тому їхнє “правильне становище перед Богом” ніяк не могло залежати від визнання гріхів.
- Апостол Павло, який написав дві третини послань до церков, жодного разу не навчав про необхідність визнавати кожен гріх. Більше того, у своєму листі до християн у Коринті, серед яких були й ті, хто грішив, відвідуючи храмових блудниць, він не говорив їм іти визнавати свої гріхи, щоб стати правими перед Богом. Натомість він нагадував їм, ким вони є у Христі: «Хіба не знаєте, що ви Божий храм, і Дух Божий живе у вас?» (1 Кор. 3:16)
- Наше “праведне становище перед Богом” ґрунтується не на недосконалому визнанні гріхів недосконалою людиною, а на багатстві Божої благодаті та досконалій жертві Його Сина.
- Ті, хто вважає, що 1 Івана 1:9 навчає віруючих визнавати кожен свій гріх щоразу після падіння, повинні розуміти, що тоді кожен гріх має бути розпізнаний і визнаний. Інакше, згідно з таким розумінням, людина залишається неочищеною. Ви не можете вибірково визнавати лише ті гріхи, які згадали. А це практично неможливо, бо людині неможливо згадати й визнати кожен гріх у думках, словах і вчинках.
- Слово «визнавати» в 1 Івана 1:9 — це грецьке слово homologeo, що означає «говорити те саме» або «погоджуватись». Тому визнавати свої гріхи означає погоджуватись з тим, що Бог говорить про наші гріхи: що це справді гріх і що наші гріхи вже прощені та омиті кров’ю нашого Господа Ісуса Христа (Об. 1:5). Коли ви згрішили й усвідомлюєте це, справжнє визнання полягає в тому, щоб погодитись з Божим Словом і подякувати Йому за те, що ваше прощення у Христі є реальністю.
До богословів хочу звернутися з одним одкровенням, яке Господь показав мені. Під час вивчення цього уривка Він спонукав мене уважно розглянути слово «гріхи» в 1 Івана 1:9 і перевірити, чи є воно іменником чи дієсловом у грецькому оригіналі. Ви готові до цього?
В обох випадках, де в 1 Івана 1:9 зустрічається слово «гріхи», використано грецький іменник hamartia. Згідно з відомим біблійним дослідником Вільямом Вайном, hamartia («промах, непопадання в ціль») означає «принцип або джерело дії, внутрішній елемент, що породжує вчинки… керівний принцип або силу». Іншими словами, йдеться про гріховну природу або наш гріховний стан через гріх Адама. Використовуючи іменник, Іван явно не говорив про окремі гріховні вчинки. Інакше він використав би дієслівну форму, hamartano.
Тож чи бачите ви, що 1 Івана 1:9 не говорить про необхідність визнавати кожен окремий гріх, думку чи вчинок щоразу після падіння? Іван говорить про необхідність визнати перед Богом свій гріховний стан через гріх Адама та прийняти повне прощення всіх гріхів через завершену роботу Ісуса. Скільки разів потрібно зробити це визнання? Один раз.
Саме тому 1 Івана 1:9 насамперед є віршем про спасіння, який закликає грішника визнати свій гріховний стан, народитись згори через віру в Господа Ісуса Христа та замінити стару гріховну природу, успадковану від Адама, на нову праведну природу у Христі. Єретичне гностичне вчення не визнавало, що людина має гріховну природу. Іван у першій главі прямо викриває цю єресь і закликає гностиків визнати свій гріховний стан та прийняти повне Боже прощення й очищення від усякої неправди через завершену працю Христа на хресті.
А що ж апостол Іван говорить про гріхи, які ми чинимо вже після того, як стали віруючими? Лише двома віршами пізніше, у другій главі Першого послання Івана, звертаючись уже до віруючих, він відповідає: «Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.». (1 Івана 2:1)
Тепер слово «згрішить» — це вже грецьке дієслово hamartano. Тут Іван говорить саме про гріховні думки та вчинки віруючих. І що він каже з цього приводу? Він нагадує нам, що коли ми, як віруючі, оступаємося, ми маємо Заступника перед Отцем — Ісуса Христа.
Завдяки нашому Господу Ісусу та тому, що Він звершив на хресті, ми маємо прощення і продовжуємо стояти праведними перед Богом навіть тоді, коли помиляємось. Так само як апостол Павло нагадував коринфським віруючим, які падали, що вони залишаються храмом Святого Духа, Іван нагадує нам, ким ми є у Христі та Хто представляє нас праворуч Бога.
Бачите, що біблійний шлях перемоги над гріхом завжди полягає в тому, щоб нагадувати віруючим про їхню праведну ідентичність у Христі? Йдеться не про заохочення до гріха, а про те, щоб спрямувати нас до Господа Ісуса. Побачити, що за наші гріхи Ісус поніс покарання на хресті, і тепер ми маємо життя перемоги та слави заради Нього. Ось що таке справжнє покаяння — повернення до хреста і повернення до благодаті! Коли ви оступаєтесь сьогодні, знайте, що можете чесно поговорити з Богом про своє падіння. Але робіть це з одкровенням про хрест нашого Господа Ісуса. Побачте свої гріхи в Його тілі, яке понесло покарання, і знову прийміть Його прощення та незаслужену благодать, щоб царювати над гріхом.
ЧИ ВИЗНАЄМО МИ ГРІХИ ПІД БЛАГОДАТТЮ?
Одного разу, коли я проповідував в Італії, один відомий психіатр, з яким мене познайомили, поділився зі мною дуже сумною історією. Він сказав, що консультував багатьох щирих християн, які живуть життям поразки, а деякі навіть опинились в психіатричних клініках, тому що вірили, ніби їхнє правильне становище перед Богом залежить від їхньої здатності визнати кожен свій гріх.
Друже мій, бачите, наскільки небезпечним є таке вчення? Без впевненості в повному прощенні такі віруючі живуть зі свідомістю гріха, під тягарем провини та сорому, під осудом ворога, без радості та повністю невпевнені у своєму спасінні.
Але істина полягає в тому, що кожен віруючий має повне прощення у Христі, Чия кров безперервно очищає його від усякого гріха. У той момент, коли людина пізнає цю істину, небо входить у її душу. Саме це сталося з Френсіс Гавергал, відомою авторкою християнських гімнів XIX століття. І результатом цього одкровення стало не бажання йти й грішити, а бажання жити життям, яке прославляє Спасителя. Той, хто усвідомлює, що йому багато прощено — насправді прощено все, — любитиме багато (Луки 7:47).
«Ми визнаємо свої гріхи, знаючи, що вже прощені, а не для того, щоб отримати прощення.»
То чи виступає Джозеф Прінс проти того, щоб християни визнавали свої гріхи? Дозвольте сказати прямо: я справді вірю у визнання гріхів і сам продовжую визнавати свої гріхи. Але тепер це відбувається інакше — я визнаю свої гріхи, знаючи, що всі мої гріхи вже прощені. Я не визнаю свої гріхи для того, щоб бути прощеним. Оскільки я маю близькі стосунки зі своїм Небесним Отцем, я можу бути чесним із Ним, коли чиню неправильно. Я можу говорити з Ним про це, приймати Його благодать у своїй слабкості та рухатись далі, достеменно знаючи, що Він вже простив мене через жертву Свого Сина. І я більше не переживаю через те, що не здатний визнати кожен гріх, тому що знаю, що мене спасає не моє визнання гріхів, а кров Ісуса.
Улюблені, наше прощення було придбане досконалою і дорогоцінною кров’ю нашого Господа. Воно не залежить від того, наскільки ідеально ми здатні визнавати кожен свій гріх. Як прощення може залежати від регулярності, частоти чи якості наших визнань? Такий принцип приречений на провал! Наше прощення залежить від нашої віри в цінність досконалої та безгрішної крові нашого Господа, пролитої на хресті. Існує величезна різниця між цими двома основами прощення — і вона має колосальний вплив на мир у нашому серці.
Дорогий читачу, благодать не применшує гріх, вона дає силу звільнитись від нього! І саме в цій істині благодаті, актуальній для нас сьогодні, Бог хоче нас утвердити (2 Петра 1:12): у тому, що стосується визнання гріхів, ми визнаємо свої гріхи тому, що вже прощені, а не для того, щоб отримати Боже прощення. Чим більше ви усвідомлюєте, наскільки повним є ваше прощення у Христі, тим більше будете жити вище будь-якої поразки.
Справжня благодать навчає постійного освячення
Тепер я розумію, що є служителі, які щиро непокояться, що якщо так прямо проповідувати істину Євангелія, люди можуть скористатися повним прощенням у Христі й почати жити в беззаконні. Вони переживають, що таке вчення нібито не робить наголосу на освяченні чи прагненні жити святим життям, яке прославляє Бога. Це помилка, тому що справжня благодать якраз і навчає постійного освячення.
Дозвольте чітко зазначити, що хоча віруючий був виправданий і зроблений праведним кров’ю Ісуса, так само істинно й те, що освячення триває в процесі його християнського зростання. Саме тому автор Послання до Євреїв говорить, що ми «освячуємось», хоча вже «навіки вдосконалені» через один акт послуху Христа на хресті (див. Євр. 10:14).
«Як віруючі, ми не можемо стати більш праведними, але можемо дедалі більше освячуватись й ставати святими у своєму житті.»
Виправдання вірою відбувається миттєво. У той момент, коли ми прийняли Ісуса, ми отримали прощення, очищення, були зроблені досконалими в праведності та спасінні. Ми також були освячені у Христі (див. Євр. 10:10). Однак важливо розуміти, що об’явлення та прояв нашого освячення у Христі — це процес. Це означає, що чим більше ми зростаємо у взаєминах із Господом Ісусом, тим святішими стаємо в усіх сферах свого життя.
Боже Слово проголошує: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2 Тим. 3:16). Тому будьте уважні до будь-яких хибних учень про благодать, які стверджують, що поведінка, дисципліна, виправлення звичок і праведне життя не мають значення. Одкровення про прощення не применшує праведне життя і не замінює його. Навпаки, воно є паливом, яке робить праведне життя можливим.
Словник Merriam-Webster визначає освячення як «стан зростання в Божій благодаті як результат християнської посвяти після народження згори». Бачите, усе залежить від зростання в благодаті. Ми повинні заохочувати людей утверджуватися в Євангелії благодаті. Павло сказав Тимофієві: «Отож, зміцняйся благодаттю в Христі Ісусі» (2 Тим. 2:1). А Петро завершує своє останнє послання такими словами: «А зростайте в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа» (2 Петр. 3:18).
«Справжня благодать завжди народжує справжню святість.»
Чим більше людина зростає в благодаті, чим частіше омивається водою Божого Слова про благодать, тим більше вона зростає в освяченні та святості. Коли люди переживають справжню благодать нашого Господа Ісуса, привабливість і швидкоплинні насолоди гріха тьмяніють перед світлом Його слави та благодаті. І тоді вони починають жити переможно над владою гріха.
Не соромтесь Євангелія
Я молюся, щоб ця стаття допомогла пасторам, служителям і церковним лідерам розпочати шлях розрізнення між справжньою благодаттю та хибною. Багато думок, викладених тут, взято з моєї книги «Революція благодаті — сила жити вище поразки» і розкрито там значно глибше. Благаю вас як брат у Христі, не відступайте від Євангелія благодаті через чутки, хибні вчення, суперечки чи через невелику кількість людей, які зловживають Євангелієм і викривляють його своїм способом життя.
Євангеліє благодаті — це відповідь. Благодать піднімає людину, яка бореться з гріхом, із життя поразки. Благодать народжує не зовнішню, тимчасову форму святості, а справжню, стійку святість, що походить із внутрішнього перетворення, яке починається в серці людини після зустрічі з Ісусом.
Саме це сталось з Нілом зі Сполученого Королівства, який надіслав свідчення до нашого служіння про те, як Господь звільнив його від сорокарічної боротьби із сексуальною залежністю:
Читаючи одну з книг пастора Прінса, я отримав свободу від сорокарічної залежності від порнографії. Раніше я намагався звільнитись від цієї залежності власними силами, але щоразу зазнавав поразки.
Упродовж усіх цих років диявол використовував цю залежність, щоб навантажувати мене страхом, почуттям провини та осудом. Саме цей страх і сором не дозволяли мені звернутися по допомогу до пасторів різних церков, які я відвідував протягом цих сорока років. Більше того, у деяких із цих церков я сам обіймав керівні посади.
Коли я читав цю книгу, я отримав свіже одкровення про те, ким я є у Христі — що я праведність Божа в Христі Ісусі — і що немає жодного осуду тим, хто в Христі Ісусі. Саме через це нове одкровення залежність була назавжди зламана в моєму житті.
Тепер я ношу перстень, щоб нагадувати собі, що я праведний. Кожного разу, коли диявол намагається спокусити мене повернутися до порнографії, мені достатньо поглянути на перстень, щоб згадати, що я — праведність Божа в Христі, і спокуса втрачає наді мною будь-яку владу.
Ось вона — сила Євангелія. Дорогоцінні життя, подібні до життя Ніла, отримують Боже доторкнення, змінюються й перетворюються любов’ю нашого Господа Ісуса. Наше завдання як служителів, яким довірене Євангеліє, — не відступати від істини, а ретельно досліджувати Боже Слово, правильно навчати його та сміливо, ясно й з любов’ю проголошувати його істину. Ми не повинні соромитись Євангелія. Воно, як проголосив апостол Павло, « сила Божа на спасіння кожному, хто вірує… Бо в ній відкривається правда Божа з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою» (Рим. 1:16–17). Євангеліє — не про нашу власну праведність, а про Божу праведність, яку отримують ті, хто вірить у Господа Ісуса.
Можливо, ми не приводимо людей до Христа так, як могли б, тому що, самі того не бажаючи, проповідуємо Євангеліє Христа плюс наші діла. Добрі діла є наслідком спасіння, але аж ніяк не умовою спасіння. Лише коли ми усвідомлюємо, що спасенні благодаттю через віру, тоді народжується моральна чистота. Не навпаки. Я знаю, що єдина причина, чому щотижня до нашого служіння надходять свідчення про свободу від гріха, залежностей та всіляких кайданів, полягає в тому, що проповідується Євангеліє Ісуса Христа. Нехай усі ми будемо носіями справжнього Євангелія благодаті, яке змінює життя!
Цю статтю було написано англійською мовою пастором Джозефом Прінсом.
More Like This
IT – Attenzione ai pericoli della grazia contraffatta
Viviamo in tempi entusiasmanti. Il nostro Signore Gesù sta veramente restaurando il Vangelo della gr...
IT – Il Signore vi darà una favella e una sapienza per ogni situazione della vostra vita
Dio vuole che tutti i credenti posseggano lo Spirito di sapienza. Una cosa è avere lo Spirito Santo ...
IT – La giustizia è un dono
Non potete meritare le benedizioni di Dio attraverso le vostre buone opere. Tutte le Sue benedizioni...
IT – Comprendere il significato dell’ulivo e dell’olio dell’unzione
Nell'Antico Testamento, Dio ordinò l'olio dell'unzione per benedire il Suo popolo. Ma per cosa posso...
IT – Vincere la battaglia per la vostra mente (Parte 3/3)
Liberatevi dai pensieri negativi e oppressivi e iniziate a vivere una vita abbondante, piena di gioi...
IT – Vincere la battaglia per la vostra mente (Parte 2/3)
Liberatevi dai pensieri negativi e oppressivi e iniziate a vivere una vita abbondante, piena di gioi...
IT – Vincere la battaglia per la vostra mente (Parte 1/3)
Liberatevi dai pensieri negativi e oppressivi e iniziate a vivere una vita abbondante, piena di gioi...
IT – Grazia sovrabbondante per la vostra vita (Parte 3/3)
Se vi sentite scoraggiati e oppressi dalle vostre mancanze, non temete! La grazia sovrabbondante di ...
IT – Grazia sovrabbondante per la vostra vita (Parte 2/3)
Se vi sentite scoraggiati e oppressi dalle vostre mancanze, non temete! La grazia sovrabbondante di ...
IT – Grazia sovrabbondante per la vostra vita (Parte 1/3)
Se vi sentite scoraggiati e oppressi dalle vostre mancanze, non temete! La grazia sovrabbondante di ...
UK – Господь дасть вам слова й мудрість для кожної ситуації у вашому житті
Бог хоче, щоб усі віруючі мали Духа мудрості. Одна річ — мати Святого Духа всередині себе, але інша ...
UK – Праведність — це дар
Ви не можете заслужити Божі благословення своїми добрими ділами. Усі Його благословення, включно зі ...
UK – Значення оливкового дерева та помазання оливою
У Старому Завіті Бог встановив помазання оливою, або єлеєм щоб благословляти Свій народ. Але для чог...
UK – Перемога в битві за ваш розум (Частина 3 із 3)
Звільніться від гнітючих і негативних думок та почніть жити рясним життям, сповненим радості, миру й...
UK – Перемога в битві за ваш розум (Частина 2 з 3)
Звільніться від гнітючих, негативних думок і почніть жити рясним життям, сповненим радості, миру та ...
UK – Перемога в битві за ваш розум (Частина 1 із 3)
Звільніться від гнітючих і негативних думок та почніть жити рясним життям, сповненим радості, миру й...
UK – Надмірна благодать для вашого життя (Частина 3 з 3)
Якщо ви відчуваєте розчарування і втому через свої слабкості та невдачі — не впадайте у відчай! Бож...
UK – Надмірна благодать для вашого життя (Частина 2 з 3)
Якщо ви відчуваєте розчарування і втому через свої слабкості та невдачі — не впадайте у відчай! Бож...
UK – Надмірна благодать для вашого життя (Частина 1 з 3)
Якщо ви відчуваєте розчарування і втому через свої слабкості та невдачі — не впадайте у відчай! Бож...
Beware of the dangers of counterfeit grace
Vivemos tempos emocionantes. Nosso Senhor Jesus está realmente restaurando o evangelho da graça que ...
The Lord will give you a mouth and wisdom for every situation in your life
Deus quer que todos os crentes possuam o Espírito de sabedoria. Uma coisa é ter o Espírito Santo den...
Righteousness is a gift
Você não pode conquistar as bênçãos de Deus por meio das suas boas obras. Todas as bênçãos de Deus —...
Understanding the significance of the olive tree and anointing oil
No Antigo Testamento, Deus ordenou o uso do óleo da unção para abençoar o Seu povo. Mas para que os ...
Winning the battle for your mind (part 3/3)
Livre-se de pensamentos negativos e opressores e comece a viver uma vida abundante cheia de alegria,...
Winning the battle for your mind (part 2/3)
Liberte-se de pensamentos opressores e negativos e comece a viver uma vida abundante, cheia de alegr...
Winning the battle for your mind (part 1/3)
Liberte-se de pensamentos negativos e opressores e comece a viver uma vida abundante, cheia de alegr...
Superabounding grace for your life (part 3/3)
Se você está se sentindo desencorajado e sobrecarregado pelas falhas que tem, não se preocupe. A gra...
Superabounding grace for your life (part 2/3)
Se você está se sentindo desanimado e sobrecarregado por causa das falhas que tem, não se preocupe! ...
Superabounding grace for your life (part 1/3)
Se você está se sentindo desencorajado e sobrecarregado por causa das falhas que tem, não se preocup...
Subscribe